Doom

Doom - "соборний" метал. Основи цього стилю були закладені легендарною британською Hard-rock групою Black Sabbath ще в 1970 році. У цьому році світ побачив альбом молодої, ще не відомої широкому колу публіки групи Black Sabbath під однойменною назвою "Black Sabbath". У той час мало хто міг припустити, що вихід цього альбому в світ стане справді епохальною для свого часу і всього майбутнього Metal руху в світі подією. Подією, яка стане свого роду точкою відліку для багатьох, багатьох і багатьох наступних поколінь музикантів, які зв'яжуть свою творчу діяльність з музикою у стилі Metal. Альбом Black Sabbath представив на суд слухачів до того ще нечувану версію Hard-rock'у. Такої тяжкості, таких повільних і тягучих музичних структур, які створюють гнітючий і депресивний вплив на слухацьку аудиторію, світ ще не знав. Під стать музики були і тексти, що носять містичне і міфологічне забарвлення. Картину доповнював і відповідний до музики і текстів імідж групи, знову ж таки, небувалий на ті часи. Конверти платівок прикрашали перевернуті хрести, все оформлялося виключно в темних тонах, створюючи атмосферу похмурого середньовіччя.

Таким чином, вперше у вінілі були зафіксовані ноти і звуки нової новонародженої музичної течії під назвою Metal, яка отримала широке поширення тільки лише до кінця 70-х років. Тим самим Black Sabbath виявилися першовідкривачами, випередив свій час практично на ціле десятиліття. Якщо перший альбом групи став першою ж ластівкою стилю Doom, то композиція "Paranoid" з другого альбому Black Sabbath стала першим твором в стилі Heavy Metal і послужила орієнтиром для багатьох груп цього напрямку в сучасній важкій музиці. Воістину видатний результат - винахід відразу двох стилів. Здійснити таке під силу тільки лише геніальним музикантам. Дуже тривалий час на терені Doom у Black Sabbath не тільки не було конкурентів, але і послідовників. Співвітчизники в особі Judas Priest, Motorhead і груп-представниць NWOBHM у своїй творчості розробляли і доводили до розуму більш швидкісні різновиди Metal. Тим самим Британія випала на деякий час з обійми Doom і естафетну паличку підхопили північноамериканські та шведські колективи.

У США за подальшу обробку творчої спадщини Black Sabbath взялися такі групи як Saint Vitus і Trouble, а в Швеції кермо влади взяла в свої руки група Candlemass. Якщо Saint Vitus взялися за пряме запозичення ідей їх великих попередників, в музиці Trouble простежується блюзовий вплив, а музичний матеріал Candlemass несе в собі солідний епічний заряд. Найбільш помітні успіхи випали все ж на частку саме шведської команди. У 80-х їй практично не було рівних в Doom, ця група стала основним законодавцем мод у цьому стилі. Починаючи з другого, всі наступні альбоми Candlemass 80-х років стали класикою жанру. До початку 90-х років групи першої хвилі Doom дещо виснажили свій творчий потенціал і на авансцену стали виходити гурти нової формації. Лідируючі позиції знову зайняли групи-представниці туманного Альбіону на чолі з Paradise Lost, My Dying Bride і Cathedral, знову звернули свої погляди у бік спадщини Black Sabbath шведські гурти на чолі з Tiamat, ну і звичайно ж американці осторонь від цього процесу не залишилися і рекрутували на metal сцену такі нові імена як Сrowbar і Solitude Aeturnus.

Якщо американські гурти в цілому залишилися вірні музичної концепції Doom, розробленої і закладеною ще Black Sabbath і яка отримала подальший розвиток у творчості Candlemass, то на відміну від них англійські й шведські гурти пішли дещо інший дорогою. На хвилі неухильно зростаючої популярності такого екстремального напрямку в сучасній музиці як Death нові групи з категорії Doom вирішили синтезувати музику одного стилю (Doom) з брутальним, гроулінговим вокалом іншого (Death) і тим самим вивели нове відгалуження в вигляді стилю Doom-Death metal. Плюс до всього, альбом гурту Paradise Lost під назвою "Gothic" дав ім'я новому стилю metal музики. У нинішній час Doom metal і його різні інтерпретації та різновиди продовжують успішно конкурувати з рештою metal продукції, постійно представленої у великих кількостях на вітринах спеціалізованих музичних магазинів.

Такі групи як Amorphis, Anathema, Cemetary, The Gathering, Katatonia, Lake of Tears, Lacrimosa і Therion високо несуть прапор депресивно-епік-астрал-симфо metal'у, а це дозволяє припустити, що стиль ще довго буде радувати своїх шанувальників якісною музикою. На закінчення, підбиваючи деякі підсумки всього вище написаного, можна сказати наступне: стиль Doom і всі його похідні, з одного боку представляє з себе дуже повільний, тягучий і важкий різновид metal'у з досить щільними і жорсткими рифами і гроулінговим вокалом. Також в музиці груп, які сповідують Doom можуть зустрічатися і швидкісні відрізки, що доходять за своєю динаміки до рівня Speed metal. З іншого боку, музика більш різнопланова і різноманітна, не менш повільна, але в якій широко використовуються клавіші і камерні музичні інструменти, такі як скрипка, флейта та віолончель, вокал тут, як правило, застосовується чистий.

 

Читате також

Реклама