Thrash

Thrash - як правило, швидкісний і одночасно з цим один з найважчих жанрів на сучасній metal-сцені. Його появу датують серединою 80-х років і пов'язують у першу чергу з назвою групи Metallica, і з такими її альбомами, як "Ride the Lightning", які уособлюють собою першу зрілу роботу, що виходить уже за рамки традиційного Speed metal і відповідно ранню версію власне Thrash, і "Master of Puppets", звучання яких представляє собою вже повноцінний Thrash metal з усією його нестримною. енергією і напором. Але в цій статті ми візьмемо на себе сміливість і постараємося зробити більш глибокий зріз і простежити всі віхи становлення та розвитку Thrash metal, торкнувшись тим самим найбільш ранніх тенденцій, які відбувалися в metal музиці і вплинули на формування Thrash як відокремленого стилю.


Отже, на зорі вісімдесятих і появи так званої "нової хвилі британського хеві метал" в Європі і, зокрема, в тій же Англії стали з'являтися колективи, які виконували досить швидкісний різновид Hard rock'у, який отримав назву Heavy Metal. Особливо в цьому контексті необхідно виділити групи Judas Priest і Motorhead, які до того часу стали настільки популярні, що це їм дало змогу відчутно впливати на велику кількість своїх колег по metal-цеху. Багато композицій з репертуару цих чудових груп послужили зразком для майбутніх піонерів таких стилів metal музики як Black, Speed, Power і Thrash. Наприклад, така річ Motorhead як "Overkill" з ураганним на ті часи темпом, потужної ритм-секцією, з просто таки маніакальною роботою ударних і, зокрема, з більш акцентованим використанням здвоєних барабан-бочок, викликала справжній фурор в середовищі metal андеграунду. Вони взяли на замітку знахідки, зроблені в цьому напрямку Motorhead'ом і приголомшливу ріффову стіну, доповнену віртуозними соло-пасажами з дуеллю двох гітар, створені дуетом гітаристів Glenn'ом Tipton'ом і Ken'ом K. Downing'ом з Judas Priest. Отримавши синтез того й іншого в рівних пропорціях, найбільш талановиті їх послідовники поступово трансформували все це в більш швидкісну і агресивну музику, поклавши початок розвитку Thrash. Такі групи, вихідці з NWOBHM (New Wave of British Heavy Metal), як Venom і Raven, їхні заокеанські колеги в особі Exciter і Anvil, німецька Living Death, плюс найстаріша, в історичній хронології, північноамериканська Thrash група Overkill, дали черговий імпульс до продовження розвитку ідей, закладених ще Judas Priest і Motorhead, ставши своєрідними предтечами Thrash metal, хоча грали вони, здебільшого, все ж таки традиційний Speed metal.

Але не цим прекрасним гуртам судилося стати справжніми першопрохідниками Thrash. Одним не вистачало таланту для втілення своїх революційних ідей, іншим елементарної популярності. Лаври ж дісталися більш талановитим і щасливим, що важливо в цій справі, гуртам, великому тріумвірату, що включає в себе такі відомі в майбутньому імена як Metallica, Slayer і Anthrax. Засвоївши, напевно, ще зі шкільної лави тезу про те, що життя - це рух, і маючи перед собою приклад в особі своїх більш зрілих колег, які виконували модний Speed metal, молоді музиканти вирішили діяти негайно і якомога швидше. Це їхнє прагнення грати, незважаючи на все, швидкісну,і разом з тим, потужний та агресивний різновид metal музики знайшло відображення у їхній творчості. Всі три колективи дружно дебютували в один рік - 1983-й, представивши на суд слухацької аудиторії та музичної громадськості, як це водиться у воістину талановитих музикантів, три не схожих один на одного альбоми. Це був все той же легко впізнаваний Speed metal, але зіграний він був більш агресивно, динамічно і, що найцінніше, більш різноманітно. Якщо Metallica пішла по шляху експериментів з ритмами, черпаючи натхнення в європейській музиці кінця 70-х років, то музиканти з Slayer, навпаки, звернули свою увагу на героїв більш пізнього періоду часу і, спираючись на їхні досягнення в цій області, максимально посилили і інтенсифікували структури своєї музики, отримавши тим самим у майбутньому найбільш важку і швидкісну версію Thrash metal. Anthrax ж тим часом спробували поєднати енергію та експресію досить популярного на той час у США "вуличного" metal'а під назвою Hardcore з традиційними структурами Speed, отримавши достатньо вибухонебезпечну суміш. За настільки багатообіцяючим дебютом послідувало не менш яскраве продовження, і на чергових альбомах зазначена вище чудова трійця продемонструвала розвиток ідей швидкісного метала до небачених досі висот, тим самим показавши на світ остаточно сформований metal музики, який отримав свої характерні особливості і відмінності від інших стилів і жанрів. Він ввібрав в себе все те найкраще, що було створено до його появи. Новий стиль, отримав звучну і соковиту назву Thrash.

По стопах Metallica, Slayer і Anthrax нога в ногу рухалися ще дві не менш знамениті групи, яких також зараховують до ветеранів світової Thrash сцени: Megadeth і Exodus. Вони вписали свої імена золотими літерами в літопис Thrash metal. До того ж, Megadeth на своєму дебютному альбомі виконав досить оригінальну версію Thrash з використанням роялю та аранжувань, близьких за своїм структурам до Jazz.

До середини 80-х склалася просто парадоксальна ситуація. Англія, країна, що дала поштовх до розвитку більшості сучасних стилів і жанрів важкої музики, стала потроху здавати свої позиції в суперважкій ваговій категорії. Так склалося, що Thrash metal на туманному Альбіоні не здобув собі особливих лаврів, і в своїй більшості групи його виконавці перебували на задвірках британської metal сцени. Популярністю ж за межами Великобританії могли похвалитися хіба що Onslaught і, в меншій мірі, Warfare з Sacrilege. З цього моменту справжніми лідерами в Thrash metal по праву стали вихідці з нового світу. Північноамериканські групи, хвиля яких захлеснула весь європейський простір (Dark Angel, Nuclear Assault, Hallow's Eve, Heathen, Holy Terror, Flotsam and Jetsam, Nasty Savage та інші), задавали тон у Thrash і по суті диктували моду на нові віяння в ньому. В самій же Європі акцент Thrash-атаки змістився з Британських островів на континент. Тутешні групи з ентузіазмом взялися нарізати новий різновид metal'у, але особливо помітних успіхів на цьому терені досягли німецькі колективи. За аналогією з США в Німеччині теж з'явився свій доморощений чудовий тріумвірат груп, що намагаються в міру можливості і таланту не відставати від північноамериканських лідерів стилю. Kreator, Sodom і Destruction, - ці групи заклали основи німецького Thrash metal, оформивши його як оригінальний, характерний саме для німецьких груп різновид, відмітною рисою якого є, насамперед, безкомпромісність і деяка прямолінійність в подачі музичного матеріалу. Поруч з цією трійцею розташувалися не менш колоритні і дзвінкі імена для вуха будь-якого європейського Thrash'мена - Backwater, Tankard, Vendetta, Assassin і Accuser. Не залишилася осторонь від впливу Thrash і така віддалена від центрів світової музичної індустрії географічна одиниця як Австралія. Гурти з тих далеких місць, такі як Mortal Sin, Hobb's Angel of Death і Addictive, стали частими гостями на представницьких metal-фестивалях.

Процес остаточного становлення Thrash як стилю завершився в другій половині 80-х. Настав час доводити солідної публіці, пресі і критикам, що Thrash це не тільки динамічний і ураганно-драйвовий натиск на вуха слухачів, але й те, що Thrash-групам цілком під силу і більш витончена й тонка творчість. Прагнення і бажання грати більш складну і різноманітну музику охопило практично всі жанри та стилі metal музики і, звичайно ж, групи найбільш екстремальних напрямків metal теж не залишилися осторонь від цих тенденцій. У середовищі Thrash виконавців стали з'являтися колективи, які не боялися йти на сміливі експерименти, підходили більш різноманітно до аранжування і структурування традиційних форм Thrash metal. Хронологічними піонерами і зачинателями Techno-Thrash і Progressive-Thrash, на загальну думку, вважаються американський гурт Watchtower і канадський VoiVod. Watchtower синтезували Thrash з джазом та арт-роком, показавши при цьому неабиякі здібності інструменталістів і воістину віртуозів своєї справи. Канадці отримали натхнення на творчість творами такого класичного композитора як Бела Барток і легендарними британськими колективами Pink Floyd і King Crimson. І все це багатство і різноманітність своїх музичних смаків учасники групи органічно поєднали з елементами Thrash, отримавши тим самим оригінальну і ні на кого не схожу версію важкої музики названої "психоделічний" metal.

Хвиля захоплення експериментальною музикою докотилася і до берегів європейського континенту. На прилавках спеціалізованих магазинів з'явилися альбоми швейцарської групи Celtic Frost, німецької Mekong Delta та датської Artillery. Швейцарці взагалі є ветеранами Avangarde-Thrash і новаторами metal взагалі. При аранжуванні своїх музичних тем і структур вони одними з перших в metal стали використовувати струнні оркестровки, оперний вокал і електронне звучання. Група Mekong Delta впритул підійшла до злиття Thrash з класичною музикою, результат вийшов більш ніж переконливий. Музика колективу надзвичайно різноманітна, одночасно складна і приваблива. Данці Artillery спиралися в своїй творчості на складні ритмічні і арітмічні збиття, часті зміни ритму і темпу, використання гітарної акустики. Естафету Techno-Thrash підхопили такі колективи як: американці Toxik, Hades і Realm, німці Sieges Even, Despair (перша група Waldemar'a Sorychta) і Deathrow, канадці DBC, Infernal Majesty і Annihilator, швейцарці Coroner і шведи Hexenhaus, в особі яких Techno-Thrash отримав гідних послідовників своїх славних традицій.

Взагалі початок 90-х і перша половина їх, були найбільш сприятливим часом для розвитку Thrash metal. По всьому світу існувала велика кількість першокласних колективів, які виконували найчастіше дуже непогану, не позбавлену оригінальності музику. Нарешті-таки і Англії вдалося виставити на світовий Thrash ринок своїх досить конкурентоспроможних представників: Deathwish, Sabbat, Acid Reign, DAM, Re-Animator, Xentrix і Slammer. Останні три групи, захопившись музикою зв'язки Metallica-Exodus-Testament (ці колективи є по суті засновниками і лідерами однієї з шкіл в Thrash metal, названої, за географічним принципом, Bay Area, групи родом з тих місць, породивши тим самим цілу армію своїх наслідувачів і послідовників), дещо втратили характерну для британських колективів оригінальність.

У середині 90-х років, з початком тотальної навали на metal-сцену Black і Death орд, повсюдним засиллям Grunge і Alternative, інтерес до Thrash неухильно став падати. Подаючи великі надії, молоді гурти, а також ветеранські Thrash metal групи розпалися або ж перехворіли всякими "заразними" хворобами. На цьому етапі зійшла з дистанції Thrash чудова Metallica, колись визнаний лідер жанру. Хтось бавився з Rap (Anthrax), хтось експериментував з Grunge (Overkill) і Alternative (Prong і Kreator), хтось перейшов у важчу і екстремальну вагову категорію Death metal (Testament). На підмостки ж Thrash стали виходити колективи, які намагаються встигнути за новою музичною кон'юнктурою і поєднують в своїй музиці як новомодні віяння, так і залишки колись великого минулого. Музика Face Down, Machine Head, The Haunted та інших груп, утворених до середини 90-х років, була названа Post-Thrash або Modern-Thrash, хоча від перестановки місць доданків сума, як відомо, не змінюється... Все це було зроблено і замішано на використанням різних індустріальних та альтернативних штучок.

У даний момент у всьому світі спостерігається тенденція до повернення героїв колись славних часів і відродження інтересу з боку меломанів до Thrash metal старої закваски. Отже, підбиваючи підсумки, можна зробити певний висновки. Відмінними рисами Thrash metal, перш за все, є певний, специфічний ритмічний малюнок і велика кількість ритмічного збиття. У Techno-Thrash гуртів часто використовується постійна зміна музичних тем, ритму і темпу виконання, більш насичені аранжування музичних структур, із залученням елементів джазу і класичної музики. Також у Thrash використовується характерний ріффінг, як правило, дуже інтенсивного характеру. Сам по собі Thrash буває дуже різним, від ультрашвидкісного, максимально наближеного до Death metal у виконанні Sadus і Demolition Hammer, до досить м'якого, що подається такими гуртами, як Metal Church і Iced Earth, впритул стикається з Power metal. Необхідно відзначити, що Thrash не завжди буває надзвичайно швидкісним. Такі, наприклад, групи як Testament і Sacred Reich, у своїй пізній творчості,виконували більш розмірену і вдумливу версію Thrash.

На наш погляд, буде доцільно розглянути творчість і представників таких музичних течій як Hardcore - так званий американський Punk rock, Punk rock c впливом Thrash metal і Crossover - ще один нащадок американського Punk-Hardcore, але з більш "металевим" обрамлення. Долі трьох стилів Thrash, Hardcore і Crossover дуже тісно переплетені, багато видатних Thrash metal гуртів свої коріння ведуть як раз таки з Hardcore і Crossover або грають музику на стику всіх трьох цих стилів. Так само багато Thrash колективів вважають своїми предтечами таку Hardcore групу, як Husker Du, а назва стилю Crossover було дано по альбому Hardcore банди DRI. А чого тільки варті такі легендарні імена як: Dead Kennedys, Black Flag (перша команда Henry Rollins'a), Agnostic Front, DOA, Corrosion of Conformity, Suicidal Tendencies, Сro-Mags і Bad Brains.

Читате також

Реклама